Святий Іоан Сочавський

Опис

Храмова ікона – Святий Іоан Сочавській – виконана в традиційній техніці на дошці. Щит дошки складається з дерева липи. З тильного боку щит прошитий шпонками з дуба, які запобігають жолоблення дошки. Вся тильна сторона вироби оброблена морилкою горіхового відтінку з просвітом текстури дерева, що робить виріб рідним для інтер’єру і виявляє красу дерев’яної текстури.

На дошці завдано левкас, який складається з крейди і клейового розчину (тваринного клею).

Ікона написана в техніці яєчна темпера на основі натуральних пігментів і яєчної емульсії. Таке поєднання робить зображення спокійним для сприйняття очі, і як свідчать стародавні ікони, – це найбільш найкраща техніка за критерієм “довговічності”. Ознакою перевіреності часом є їх збереження до сьогоднішнього дня.

Розміри даного вироби складають 50 х 60 см. На дошці ікони присутній одинарний ковчег – це виїмки всередині дошки її певної частини і залишок бортів по периметру лицьової сторони.

Інформація про особистість

Святий Іоан Сочавський Новий, Бєлгородський, Трапезундської (бл. 1300 – 1330 [1]), великомученик

Пам’ять 2 червня [2], 12 червня (Греч.) [3] 24 червня (Румун.) [4], в Соборах Галицьких, Одеських і Молдовських святих

Великомученик Іоанн Новий народився в благочестивій християнській сім’ї в місті Трапезунді близько 1300 року. Як і батько, він займався торгівлею, був благочестивий, твердий в Православ’ї і милостивий до бідних.

Одного разу по кримінальних справах йому довелося плисти на кораблі з рідного міста в Бєлгороді Босфорській, який перебував в ті часи під владою татар-ідолопоклонників. Під час плавання по Чорному морю Іоанн вів бесіди про віру з венеціанським купцем Реизов (Reiz). [5] Бачачи себе осоромленим в суперечці, венеціанець затаїв злобу на святого і вирішив помститися йому.

За пребитіі в Білгород венеціанець оголосив знаті міста, що Іоанн намір відректися від Православної віри. Градоначальник з пошаною запросив святого Іоанна приєднатися до них, зневажили віру в Христа. Святий же таємно молився, закликаючи на допомогу Господа, і Він дав йому мужність і розуміння відкинути всі домагання нечестивців і твердо сповідати себе християнином.

Після цього святий був так жорстоко побитий палицями, що все тіло його було розшматовано, і плоть під ударами розліталася шматками. Святий мученик молився, дякуючи Богові, удостоїв його пролити за Нього кров і омити свої гріхи. Потім святого закували в ланцюги і відтягли в темницю. Вранці градоначальник велів знову привести святого. Мученик постав перед ним зі світлим і радісним обличчям. Від повторного пропозиції відректися від Христа безстрашний мученик відмовився з колишньою твердістю, викривши правителя як знаряддя сатани. Тоді його знову побили палицями так, що всі нутрощі його оголилися. Присутній народ не виніс цього страшного видовища і став обурено кричати, викриваючи правителя, настільки нелюдяно катує беззахисної людини. Правитель, припинивши побиття, велів прив’язати великомученика за ноги до хвоста дикого коня і тягнути по вулицях міста. Жителі єврейських кварталів особливо знущалися над мучеником, кидали в нього камінням. Нарешті, один єврей схопив меч, наздогнав влачімого святого і відрубав йому голову. Великомученик відійшов до Господа в тридцятирічному віці, в 1330 році… >> Детальнее читайте здесь >>