Опис

Іменна ікона для дому – Великомучениця Варвара Іліопольська – виконана в традиційній техніці на дошці. Щит дошки набраний з дерева липи. З тильної сторони щит містить врізані шпуги з твердого матеріалу – дуба, котрі запобігають коробленню дошки. Вся тильна сторона виробу оброблена розчином морилки горіхового відтінку з проявом текстури деревини, що робить виріб рідним для інтер’єру та показую всю красу деревяної текстури.

На дошці нанесено левкас, котрий складається з крейди та клейового розчину (тваринний клей).

Ікона написана в техніці жовткова темпера на основі натуральних пігментів та жовткової емульсії. Таке поєднання робить зображення спокійним для сприйняття очима, і як свідчать самі собою в музеях древні ікони, – це найбільш вдала техніка по критерію “довговічності”. Ознакою перевіреності часом являється їх збереженість до сьогоднішнього дня.

Розміри даного виробу складають 14 х 17 см.

Інформація про особу святої

Великомучениця Варвара Іліопольська народилася в Іліополі при імператорі Максиміані в знатній язичницькій родині. Батько Варвари Діоскор, рано втративши подружжя, був пристрасно прив’язаний до своєї єдиної доньки.

Щоб уберегти красиву дівчину від сторонніх поглядів і разом з тим позбавити її можливості спілкування з християнами, він побудував для дочки спеціальний замок, звідки вона виходила тільки з дозволу батька (кондак 2). Споглядаючи з висоти вежі красу Божого світу.

Варвара часто відчувала бажання дізнатися його істинного Творця. Коли приставлені до неї виховательки говорили, що світ створений богами, яких шанує її батько, то вона подумки говорила: “Боги, яких шанує мій батько, зроблені руками людськими. Як ці боги могли створити таке пресвітла небо і таку красу земну? Єдін повинен бути такий Бог, Якого створена не рука людська, але Сам Він, що має власне буття “. Так свята Варвара вчилася від творінь видимого світу пізнавати Творця, і на ній збувалися слова пророка: “повчитися у всіх ділах Твоїх, в творіннях рук Твоїх повчитися” (Пс. 142, 5) (ікос 2).

Згодом до Діоскора все частіше стали приходити багаті і знатні женихи, просячи руки його дочки. Батько, який давно мріяв про заміжжя Варвари, вирішив завести з нею розмову про шлюб, але, до свого жаль, почув від неї рішучу відмову виконати його волю. Діоскор вирішив, що з часом настрій дочки зміниться і у неї з’явиться схильність до заміжжя. Для цього він дозволив їй виходити з вежі, сподіваючись, що в спілкуванні з подругами вона побачить інше ставлення до заміжжя…  >> Детальніше читайте тут >>